Чи можна навчитися швидко писати?

Чи можна навчитися швидко писати? Чи можна навчитися швидко писати?

Ви не помилилися, прочитавши назву цього розділу. Швидко писати, а точніше, конспектувати можна. Вченими розроблена спеціальна система, яка отримала назву швидкісне конспектування.

Автор методики Л. Ф. Штернберг стверджує, що можна порівняно просто навчитися конспектувати в два-три рази швидше, причому ця система значно простіше стенографії. Давайте розберемося в елементах розробленої методики. Насамперед виконаємо простий експеримент, що демонструє суть методики. Для цього необхідно підготувати невелику допомогу. Візьміть 3 стандартні бібліографічні картки (125Х75 мм) або 3 аркуша паперу в половину зошитної сторінки. На першому картці намалюйте те що зображено на рис. 40 а, на другому перепишіть текст, наведений на рис. 40 б, а на третьому картці те, що зображено на рис. 40 в (ви можете накласти кальку, щоб перемалювати це, а потім кальку наклеїти на картку). Тепер покажіть першу картку вашому товаришеві і запитайте:

що на ній написано? Відповідь буде майже миттєвим: «Теорема Піфагора». Тепер візьміть другу картку і покажіть її іншому вашому другу. Відповідь ви отримаєте той же самий, але вам доведеться почекати 21-25 сек. поки він буде читати і усвідомлювати текст. Третю картку потрібно показати людині, що знає стенографію. У цьому випадку відповідь ви отримаєте через 30-40 сек. Записане на ній треба не просто прочитати, а й розшифрувати.

Тепер давайте поміркуємо: чому ж така різниця в часі сприйняття і обробки одного і того ж повідомлення? Вся справа в тому, як воно записано.

Вихідним варіантом повідомлення є текст 40 б, але, погодьтеся, так писати його досить довго. Текст 40 в пишеться значно швидше, але читається гірше. А от варіант 40а – це вже оброблений для найкращої сприйняття текст, який читається моментально та й пишеться швидко. Давайте подивимося за авторами цих текстів – школярами А, Б і В – 1 класі (тобто при записі тексту) і при підготовці до іспиту (тобто при читання свого конспекту).

Рис. 40. Три способи конспектування тексту

В класі. Майже не піднімаючи голови, з максимально можливою швидкістю пише Б, викидаючи закінчення, іноді цілі слова, втрачаючи сенс:

усвідомити колись – весь час поглинає запис. Трохи краще йдуть! справи у школяра У: запис забирає менше часу, є час усвідомити сенс записуваного. І тільки у школяра А проблеми немає: якщо текст «давши трикутник прямокутний» звучить 3 сек. то на малювання трикутника йде секунда, ще одна – на обдумування, як записати цю фразу, і ще секунді залишається в резерві.

Іспити. У цей час усі школярі проводять той самий експеримент, з якого почали і ми: вони читають свої конспекти, осмислюють і запам’ятовують прочитане. У школяра А подвійну перевагу: по-перше йому легше чит2и, так як переклад слів в їх сенс вже частково виконаний і в конспекті він бачить не слова, а вже готові образи; – По-друге, йому легше запам’ятовувати, так як цей матеріал вже один раз був осмислений на уроці в процесі обмірковування, як краще записати цю фразу. Крім того, зорові образи (типу малюнка трикутника) запам’ятовуються краще, ніж описовий текст Школяр Б швидше за все читає свій конспект як вперше побачений текст на лекції все пройшло повз свідомість. До речі, школяреві В, який завдяки вмінню стенографувати не надто стомлювався на лекції, зараз доводиться важкувато, так як розшифровка стенографічною записи вимагає додаткових розумових зусиль (в стенограмі гірше розпізнаються окремі літери).

Може бути, авторами цих записів не є учні та зроблені вони не на уроці. Але й тоді ясно, що швидше за всіх впорався із записом автор А, а найдовше писав Б; і коли треба буде прочитати записане, то легше всіх доведеться автору А, а важче всіх – автору В.

Як бачимо, у автора А (незалежно від того, писав він в умовах дефіциту часу чи ні) одні переваги: йому легше і писати, і читати, і запам’ятовувати.

На відміну від авторів Б і В, які записують текст, А записує у своєрідній формі зміст цього тексту – за рахунок цього і економиться час. Для того щоб писати швидко і запис виходила легко сприймається, потрібно трохи потренуватися. По-перше, треба освоїти ряд технічних прийомів, а по-друге, перш ніж писати, треба подумати, як записати. Якщо ви конспектіруете в бібліотеці, то це зробити нескладно, а витрати розумової енергії потім окупляться зручністю читання конспекту. Але й на уроці можна встигнути подумати: це тільки здається, що на уроці думати ніколи, насправді людина думає приблизно в 10 разів швидше, ніж пише, тому витрачений на обдумування час з лишком окупається при листі.

Досвід показує, що навчитися швидкому конспектування можна досить просто.

Incoming search terms:

  • Як правильно стенографувати

_0.31MB/0.00708 sec