Навчити дитину керувати негативними емоціями

Навчити дитину керувати негативними емоціями Навчити дитину керувати негативними емоціями

Хоча найбільше проблем людям доставляють негативні емоції, важливо вміти управляти і емоціями позитивними. Навчіть дитину керувати негативними емоціями. Стрибки, біганина і радісні крики не завжди бувають доречними, а тому дитині необхідно показати більш зручні для оточуючих способи прояву своїх почуттів. Так, якщо твоє чадо звикло виражати радість в руховій формі – запропонуй не бігати, а обійняти когось із близьких.

Або візьми його долоньку в свою, і почніть весело розмахувати руками. Щасливі вигуки можна замінити на негучну пісеньку, причому буде добре, якщо ви з малюком заспіваєте її хором. Також можна запропонувати дитині розповісти про свою радість бабусі, братові, другу або улюбленої іграшці.

Емоції надають величезний вплив на життя дорослих людей – що вже говорити про маленьких дітей? Багатьом мамам відомо, що малюки іноді або заходяться в істериці, засмутившись, або стають зовсім некерованими від радості. Важливо навчити дитину керувати своїми емоціями.

Чи не забороняти, а направляти

Уміння розуміти свої емоції і виражати їх прийнятним для оточуючих способом – одна з найважливіших якостей зрілої людини. Однак основи цього вміння закладаються ще в дитинстві. Маленька дитина не в змозі контролювати емоції: вони, як хвилі, захльостують крихту з головою. І завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти малюкові.

Основні клопоти дорослим доставляють негативні емоції дитини, які часто супроводжуються криками, сльозами або фізичною агресією. У такій ситуації батьки зазвичай просять спадкоємця не злитися і не плакати. На жаль, цей метод рідко виявляється ефективним. Але все-таки можна навчити дитину керувати негативними емоціями.

перше, навіть доросла людина не може перестати відчувати якесь почуття тільки тому, що його про це попросили. А по-друге, заборонена негативна емоція, як замкнена греблею вода, шукатиме інші шляхи. Так, гнів, який не був виявлений, може бути звернений дитиною на ні в чому не винну домашню кота або навіть на самого себе, що іноді призводить до неприємних наслідків – депресій, психосоматичних захворювань. Ось чому важливо не придушувати негативні емоції, а вчити чадо направляти їх у мирне русло.

Як не потонути в морі почуттів

Що ж робити, якщо дитина злиться або плаче від образи? Визнай його право на ці почуття. Навіть якщо їх причини здаються тобі дурними або незначними. Втрата улюбленої іграшки, сварка з одним, невдалі спроби самому зав’язати шнурки на черевиках можуть виглядати дрібницями для дорослого, але не для дитини. Говорячи про те, що малюк засмутився через нісенітниці, ти даєш йому зрозуміти, що не сприймаєш його почуття і переживання всерйоз – причому саме тоді, коли йому потрібна підтримка. Чи не дав0й негативних оцінок почуттів дитини. Такі фрази, як “хороші діти не зляться і не вередує” або “хлопчики не плачуть”, привчають дітей соромитися своїх почуттів і приховувати їх від дорослих.

Прояви співчуття. Дітям важливо знати, що вони не самотні, навіть коли зляться або сумують. Дай своїй дитині зрозуміти, що ти поруч.

При цьому позначають емоцію сина чи дочки, називай її словами. Згодом це допоможе йому навчитися самому ідентифікувати свої почуття і не кричати, а говорити: “Я засмучений” або “Я розсерджений”. Запропонуй дитині “безпечний” спосіб висловити емоції. У запалі гніву діти 2-3-річного віку іноді намагаються бити своїх близьких. Ні в якому разі не дозволяй робити це! Злови малюка за руку і тихим голосом спокійно скажи: “Не можна бити маму”, а потім запропонуй йому, наприклад, побити подушку або м’яч, щоб позбутися негативних емоцій.

Якщо дитина вже знаходиться у владі почуттів, що не розпитуй його про причини. Краще дай йому можливість отридаться або отбуяніть, а потім, коли він заспокоїться, поговори з ним про те, що трапилося.

Вчимося просити вибачення

Найкраще діти навчаються на прикладі дорослих. Тому, для того щоб показати дитині, як управляти своїми почуттями, тобі і самій необхідно вміти це робити. І хоча дорослі люди зазвичай здатні себе контролювати, саме у спілкуванні з дітьми це вміння їх іноді підводить.

А між тим дитині важливо знати, що його негативні емоції не викличуть негативну реакцію у батьків. Якщо мама і тато здатні пережити ці емоційні сплески, не показуючи при цьому гніву або образи, дитина розуміє, що його почуття не несуть загрози для нього самого і для оточуючих. Це дає йому додаткову впевненість у своїх силах.

Тому важливо, щоб ти могла спокійно реагувати на дитячі гнів, образу чи горе. Однак батьки – теж живі люди, у них теж бувають важкі дні або погане самопочуття. І якщо ти розумієш, що починаєш “закипати” у відповідь на емоційні “взбрикі” свого чада, постарайся пригадати, що діти поводяться так не тому, що хочуть розлютити або образити батьків. Вони просто ще не вміють справлятися зі своїми почуттями, не знають, як їх висловити по-іншому; якщо твої дитина сумує, або злиться – це не означає що ти погана мати. Негативні емоції – нормальна частина людського життя, і тільки випробувавши їх, малюк навчиться управляти ними.

Якщо ж ти не зуміла стриматися і, наприклад, гримнула на малюка, знайди в собі сили вибачитися. Так ти покажеш, як повинен вести себе доросла людина, якщо він не впорався з емоціями.

Що вони означають?

Наші емоції не виникають на порожньому місці, просто так. Кожна з них має свою функцію. Наприклад, негативні “сигналізують”, що ситуація нас не влаштовує і що треба якось вибиратися з неї. Позитивні емоції – показник того, що нас все влаштовує, нам добре. Це своєрідний “пряник”: хочеться повернутися в позитивний стан. А для цього треба зробити те, від чого воно виникає. Функція подиву – “Повідомляти” про те, що реальність не відповідає нашим очікуванням. Інтерес передбачає події, а страх попереджає про небезпеку.

Incoming search terms:

  • як керувати емоціями дітей

_0.31MB/0.00422 sec