Про гамблере: Як навчитися добре грати в парного дурня

Про гамблере: Як навчитися добре грати в парного дурня суботу, 17 Грудень 2011 Як навчитися добре грати в парного дурня

Чи не відношу себе до профі у грі “парний дурень”, але кількість відверто слабких гравців дуже велике. Всі у кого відсоток перемог близько сорока і нижче – майже стовідсотково слабкі гравці. Грати з ними в парі – вкрай не цікаво. А грати проти них і обігравати – не доставляє великого задоволення. У надії що хтось з них бажає підвищити свій ігровий рівень – вирішив написати невеликий звід основних принципів хорошої гри. Хоча сам я їм не відповідаю повною мірою, але я намагаюся, так як для мене важливо не просто покидати карти, а перемогти. І чим сильніше опонент – тим цікавіше перемогти його.

1. Найголовніше оману слабких гравців в тому, що “парний дурень” – це гра випадку. Той хто так вважає – вже наполовину програв. Насправді удача звичайно впливає на результат, але її вплив не надто велике. На дістаціі матчу до 3 перемог я вважаю, що вплив везіння можна позначити в районі не більше 30%. Чим довше дистанція – тим менше вплив везіння. Наприклад у матчі до 9 перемог фактор удачі зовсім буде впливовим. Думаю що в 95% таких матчів буде перемагати найсильніший, а не той, кому пощастило. Зверніть увагу на кубковий турнір. Це довга дистанція і майже завжди серед переможців дійсно сильні гравці. Рідко кому вдається завдяки нагоди там перемогти, не рахуючи шахраїв, про які я говорив тут.

2. Друге за важливістю вплив на успіх надає запам’ятовування карт. Це вкрай важливий елемент гри і найскладніший. Адже запам’ятовувати потрібно абсолютно всі карти – ті які вийшли, ті які у партнера, ті що в опонента зліва і в опонента справа. Чим ближче розв’язка партії – тим більшу перевагу отримує той, хто запам’ятовує карти. Адже він знає у кого що на руках, хоча б у загальних рисах і йому простіше робити вірні ходи. Якщо складно запам’ятовувати багато карт – запам’ятовуйте хочаб пересування козирів – це значно наблизить вашу перемогу.

3. Дуже часта помилка слабких гравців, за якою його можна виявити в буквальному сенсі на першому ходу – вони на початку гри відбиваються дрібницею. Не потрібно битися картами дрібної вартості і дрібними козирями, якщо ви не впевнені, що вам цю дрібничка не підкинуть. Якщо у вас, наприклад, на руках 3 сімки з козирною і вам ходять з шістки – тут виправдано побитися сімкою. Адже ймовірність що четверта сімка, якої не дістає у вас на руках, виявиться у когось із суперників – не так вже й велика. Ризикнути можна. Якщо ж у вас їх всього дві – краще шістку взяти. Адже якщо вам підкинуть сімок, то ви можете забрати і шістки і сімки. А якщо ви візьмете відразу, то следущим ходом можуть піти одних сімок – вам буде простіше відбитися, особливо якщо є козирна.

Також потрібно звернути увагу на захід з великих карт. Велика ймовірність, що великими картами з вас хочуть витягнути дрібних козирів. Тут просто треба терпіти і брати, якщо тільки в