Сайт “Цікаві та методичні матеріали з книг Ігоря Сухіна: від літературних викрутасів до шахів”

Сайт “Цікаві та методичні матеріали з книг Ігоря Сухіна: від літературних викрутасів до шахів”

Сайт “Цікаві та методичні матеріали з книг Ігоря Сухіна: від літературних викрутасів до шахів”

Вибрані сторінки з книги І. Г.Сухіна “Шахи для самих маленьких: Книга-казка для спільного читання батьків і дітей”

(М. Астрель, АСТ, 2000. – 288 с.)

(М. Астрель, АСТ, 2001. – 288 с.)

АНОТАЦІЯ

Ця книга незвичайна. Вона адресована одночасно і дітям, і їхнім батькам. Її автор, І. Г.Сухін, науковий співробітник Інституту теорії освіти і педагогіки РАО, впевнений, що шахи – це не тільки популярна гра, але і дієва, ефективна засіб інтелектуального розвитку дітей.

Процес навчання шахів сприяє концентрації уваги і розвиває логічне мислення, зміцнює пам’ять, розвиває винахідливість. Тому так важливо починати вчити малят грі в шахи в самому ранньому віці. Батькам допоможе в цьому адресований їм розділ “Поради батькам”, а діти з захопленням послухають казки про пригоди добре знайомих і улюблених літературних персонажів.

ВІД АВТОРА

(розширена Інтернет-версія передмови)

Ви вирішили навчити вашого малюка грі в шахи? Це дуже добре, і ось чому.

Адже, шахи – це не тільки гра, що доставляла дітям багато радості, задоволення, а й дієве, ефективний засіб їх розумового розвитку. Процес навчання азам шахової гри сприяє розвитку у дітей здатності орієнтуватися на площині (що вкрай важливо для школи), розвитку аналітико-синтетичної діяльності, мислення, суджень, умовиводів, вчить дитину запам’ятовувати, порівнювати, узагальнювати, передбачати результати своєї діяльності, сприяє формуванню таких найцінніших якостей, як посидючість, уважність, самостійність, терплячість, гнучкість, зібраність, винахідливість та ін.

Тому починати навчання мудрої грі бажано якомога раніше, але безумовно на рівні, доступному для дитини.

До гри дерев’яних королів малюка можна долучати з 3 років. Трирічна дитина – вже людина зі своїм особливим внутрішнім світом, з звичками, бажаннями, завзято себе утверджує і обстоює свою самостійність. Він володіє промовою, знає більше 1000 слів, чудово рухається, багато вміє, задає незліченні питання, проявляючи живий інтерес до навколишнього. Цей інтерес він втамовує в іграх. Він грає, малює, ліпить, займається конструюванням. Не випадково саме в 3 роки закінчується раннє дитинство і починається дошкільне дитинство. Саме в цьому віці відбувається другий криза розвитку, криза трьох років, коли улюбленим виразом дитини стає “я сам”. Дитина вперше усвідомлює себе особистістю, відокремлює себе від дорослого. Відтепер він хоче стати “як дорослий”, але не може ним бути. Щоб згладити цю кризу, дитині зазвичай дають більше свободи дій, поважають його прагнення до самостійності.

До 3 років малюк може бути уважним до всіх основних областям навколишнього його дійDості. Предмети і дії з ними також можуть досить подовгу утримувати увагу трирічних дітей. Діти можуть вже по 15-20 хвилин грати з однією і тією ж іграшкою. Малюк стає уважним до слова, до його змістом. Він добре розуміє звернену до нього мову, і слово може направити його увагу. Але керувати увагою 3-річної дитини найкраще в ігровій формі. До трьох років увагу малюка досить розвинене, але все-таки вкрай нестійке. Навіть самій захоплюючій діяльністю він не займається зазвичай більше 10-15 хвилин. А часто буває так, що дитина не може зосередитися навіть на 4-5 хвилин. Якщо це закріпиться, то в школі – біда. Тому увага малюка необхідно закріплювати, але не перевтомлюючи його одним і тим же заняттям, а урізноманітнюючи його діяльність, вводячи в неї нові ігрові моменти. У цьому віці дитина не може розподіляти свою увагу між кількома предметами. Обсяг його уваги, тобто кількість предметів, з якими він може діяти одночасно, не перевищує 2-3. Утримати в полі уваги навіть 2 предмета одночасно часто дитині буває не під силу. Тому, пропонуючи дитині різні завдання, треба намагатися, щоб вони не вимагали уваги відразу до декількох складних предметів чи діям. І що особливо важливо – у 3-річної дитини дуже звужений “розмах зору”, йому складно стежити одночасно за предметами віддаленими на деякій відстані один від одного. Бажано, щоб предмети були розташовані якомога ближче один до одного. Дітям 3-річного віку не рекомендується пропонувати більш 6 предметів при виконанні завдань типу “знайти найбільший або найменший предмет”. На четвертому році життя діти здатні засвоїти назви форм предметів: круг, овал, квадрат, прямокутник, трикутник, назви шахових фігур і їхні ходи. Вкрай важливо, що у трьох-, чотирирічних дітей орієнтовні дії переходять всередину, вглиб в уявний план, стають власне діями сприйняття, близькими за своєю природою до орієнтовним діям дорослої людини.

Вік 3-3,5 року – це той вік, коли у малюків поряд з наочно-дієвим мисленням формуються елементи образного мислення, розвивається пам’ять, увага. Діти розуміють мову дорослого без наочного супроводу, вчаться порівнювати, підбирати предмети за кольором і величиною. Дуже важливо і те, що вже до кінця третього року життя малюки вміють говорити не поспішаючи, виразно відповідають на запитання, розповідають про бачене в 2-4 пропозиціях, сприймають невеликі сюжетні казки навіть без наочного супроводу, правильно тримають олівець і користуються ним, проводять горизонтальні, вертикальні, округлі лінії. А до 3,5 років у дітей удосконалюється просторова орієнтування, розвивається здатність встановлювати найпростіші зв’язки між сприймаються предметами і явищами, діти вчаться найпростішим узагальнень. Вони в змозі скласти групу з окремих предметів, розуміють питання “скільки?”, Порівнюють дві групи предметів, визначають рівність чи нерівність, порівнюють два предмета за розміром (довше – коротше, вище – нижче, більше – менше), вчаться розрізняти ліву і праву руку, просторові напрями від себе: справа (направо), ліворуч (ліворуч), попереду (вперед), позаду (тому), вгору, вниз.

Всі ці знання і вміння – та база, на якій можна побудувати процес початкового навчання шаховій грі. Все питання лише в тому, щоб зробити його максимально наочним, доступним, предметним, емоційно-насиченим, цікавим і бажаним.

Однак слід зазначити, що цільної методики проведення шахових занять з дітьми, починаючи з 2-річного віку, немає ні в Росії, ні в інших країнах.

Ми пропонуємо один з варіантів такої методики. У даній роботі викладено новий, нестандартний підхід до процесу навчання дошкільнят азам древньої гри, що дозволяє прилучити до неї дітей 2,5-5,5 років. Мета книги – не стільки дати методику навчання майбутніх чемпіонів, скільки прищепити малюкам інтерес до мудрої грі, ненав’язливо допомогти дитині самій розібратися в порівняльній силі фігур і, головне, сприяти формуванню якостей, необхідних для успішного навчання в школі, створити у дитини психологічну готовність до школи. Частково ця методика висвітлена в нашому посібнику “Пригоди в Шахової країні” (І. Г.Сухін. М. Педагогіка, 1991), але в навчанні 3-річних дітей своя специфіка: в цьому віці предметна діяльність не поступається ігрової та сильно вплив наочно – дієвого мислення в порівнянні з образним. Приміром, якщо навчання дітей старшого дошкільного віку ми починали з пояснення таких термінів, як горизонталь, вертикаль, діагональ, і лише потім “проходили” фігури, то для 3-річних це досить складно, і ми згодні з думкою дитячого письменника Е. Успенського, прекрасного знавця дитячих душ, що тут доречніше відразу показати шахові фігури, а шахові “доріжки” показувати при вивченні ігрових можливостей конкретних фігур.

Книга націлена в першу чергу на читання в сім’ї. Але її можна використовувати для занять у другій молодшій, середній та старшій групах дитячого саду, в навчальних групах спортивних секцій. Композиційно книга ділиться на 30 маленьких главок, що представляють собою казку про пригоди веселих чоловічків, відомих всій дітворі по журналу “Веселі картинки”. Не випадково вибрані відомі, впізнавані герої. Ми дотримуємося думки, що в шахових казках для дітей 6-7 років повинні діяти оригінальні герої (як, наприклад, в нашій книзі “Пригоди в Шахової країні”), а в казках для малюків 2-5 років, щоб не ускладнювати процес навчання, треба виводити канонічних персонажів. І не дивно, що вчить своїх друзів шаховим премудростям саме Незнайка – він єдиний з веселих чоловічків, хто вмів грати в шахи. А “навчив” його Н. Носов в романі-казці “Незнайка в Сонячному місті”. При читанні дидактичної казки радимо проводити її інсценізацію. У багатьох дітей є ляльки-іграшки: Незнайка, Буратіно, Петрушка, Дюймовочка, Мурзилка, Олівець, Гурвинек та ін. – Або хоча б деякі з них. Залучайте їх при читанні-розігруванні казки, і ви побачите, наскільки підвищиться інтерес до шаховим занять у малюків.

Після кожної з казкових главок наведені “Методичні рекомендації”.

Радимо читати книгу дитині не поспішаючи. Читання кожної глави-казки займе приблизно 5-15 хвилин, виконання методичних вказівок і проведення закріплюють занять – дещо більше. Орієнтуючись на вік і рівень психофізичного розвитку вашої дитини, дозуйте тривалість кожного заняття, переходите до читання і опрацюванні нового матеріалу тільки тоді, коли малюк буде впевнено знати пройдений матеріал. Двох занять по 15- 20 хвилин на тиждень, як правило, достатньо, щоб інтерес до шахів не слабшав.

З навчальними текстами з цієї книги можна познайомитися за матеріалами видання 1994 року.

Вони наведені тут

Думки читачів

Я, буквально кілька днів тому почала займатися з сином по книзі Сухіна “Шахи для самих маленьких”. Чудова книга, дуже рекомендую.

Incoming search terms:

  • І Сухін У Країні шахових
  • цікаве заняття з шахів для дітей

_0.32MB/0.00874 sec