Як навчити дітей читати, виступати, міркувати?

Як навчити дітей читати, виступати, міркувати? Як навчити дітей читати, виступати, міркувати?

У моїй статті мова піде про вироблення в учнів певних компетенцій.

На мій погляд, абсолютно неможливо навчити чому-небудь дітей, якщо у них відсутній пізнавальний інтерес. А звідси випливає, що будь-який урок повинен бути цікавий учням, а значить добре продуманий, вміло підібрані методи і засоби навчання.

Зрозуміло, що в моїй статті мова піде не про те, як навчити читати, а як навчити читати зі змістом.

Сьогодні ми – вчителі – перебуваємо у досить складному становищі: крім книги в житті з’явилися інші цінності, з якими треба рахуватися: телеекран, відео-та ДVД, комп’ютер, клуби… Вони теж потребують часу, духовних витрат. Колишній культ книги в світі молодого покоління практично відсутня, а цінність її як і раніше безперечна.

Щоб рука учня нетерпляче потягнулася до книжкової полиці, її потрібно підняти яскравим питанням, чи не відповівши на який не заспокоїшся. Часто механізм небажання читати полягає в тиску: треба! Змушують! Вимагають! Інтригуючий питання не “змушує” і “не вимагає”, а спонукає відкрити книгу.

Безумовно, на уроці робота з книгою починається з підручника, з систематизації матеріалу, виділення в тексті вузлових, головних питань:

– розділіть текст на частини, щоб кожна з них висловлювала смислове ціле, закінчену думку;

– складіть план;

– постарайтеся усвідомити, про що йдеться в кожній окремій фразі, абзаці, параграфі;

– відзначте важкі для розуміння і важливі за змістом місця, щоб потім до них повернутися;

– не сподівайтеся на пам’ять – випишіть необхідне: “незаписані думка – загублений скарб” (Д. І. Менделєєв).

– не залишайте незрозумілим жодного слова, жодної фрази, звертайтеся до словника.

Для того щоб залучити учнів до читання тексту підручника, можуть бути використані різні прийоми. Наприклад, у 7 класі при знайомстві з темою про Петровської епохи, учням можна запропонувати з відповідних параграфів вибрати все, що відноситься до характеристики Петра I, і звернути увагу на окремі слова і пропозиції, що оцінюють його державну діяльність.

Учні знаходять у тексті епітети, що містять оцінку особистості Петра: стрімкий, талановитий, працелюбний, освічений, грубий, владний, жорстокий, а потім вчитель звертає увагу на контрастність визначень.

Далі, наприклад, дається завдання знайти в підручнику загальний висновок, який оцінює Петра і показує, чиїм інтересам вони служили-так вчитель підводить дітей до наміченої мети. Висновок читається вголос, з допомогою вчителя в ньому виділяється головне.

А далі по ускладнюється:

– висловіть свою думку про Петра I – вміння розмірковувати й виступати.

Якщо робота організовується нема з навчальними параграфами, а з документами і науково-популярною літературою, то дуже важливо правильно підібрати відповідний текст, доступний і зручний для самостійного вивчення учнями; ясно сформулювати завдання роботи учнів (створити проблемну ситуацію, поставити конкретну пізнавальну задачу), підготувати диференційовані завдання з урахуванням підготовки школярів; консультувати учнів в ході роботи, якщо у них виникають питання або якщо учні не вміють ще самостійно справлятися із завданнями цілком; організувати з класом колективне обговорення результатів роботи. А це не що інше, як уміння міркувати і виступати. Тобто, всі три вміння тісно взаємопов’язані.

Для того щоб навчити хлопців читати, необхідно використовувати систему доповідей та рефератів. Але визначити тему доповіді. Реферату недостатньо. Я вважаю, що потрібно організувати заняття з вироблення в учнів інформаційно-бібліографічних умінь і навичок:

1. Знаходження в підручнику зазначених пунктів, параграфів, задач; 2.Нахожденіе в підручнику відповідей до завдань;

3. Уміння користуватися предметними та іменними покажчиками, зміст; 4. Знаходження даних в довідниках;

5. Уміння користуватися термінологічними словниками;

6. Уміння користуватися каталогами бібліотеки.

Крім спеціальної літератури існує ще й художня. Як до неї привернути увагу? Просто порекомендувати? Навряд чи це приверне увагу до книги.

Я використовую такі прийоми:

1. Як ілюстрацію до розповіді зачитую найбільш яскраві цікаві фрагменти;

2. Даю прослухати грамзапис з театралізованим уривком з книги або переглянути відеофрагмент (екранізацію твору).

Для вчителя, який би предмет він не викладав, дуже важливо навчити дитину роздумувати. Про методики розвитку мислення я детально говорити не буду, всі ми з нею знайомилися в інститутах і коледжах. Скажу лише, що для розвитку мислення важливо використовувати всі види самостійної роботи, особливо завдання: проблемні (вимагають самостійного пояснення явищ, їх сутності); з метою перетворення способу викладу (складання плану, конспекту, об’єднання відомостей з кількох джерел); що оцінюють (відповідь товариша, доповідь, книгу); практичні (доповідь, екскурсія, збір краєзнавчого матеріалу) …

Так від одиничного, короткочасного події учні переходять до тривалого процесу, що складається з ланцюга подій. У більш старших класах учні починають застосовувати засвоєні раніше знання до аналізу нових фактів, це допомагає формувати розуміння закономірності однорідних історичних процесів, послідовної зміни їх основних етапів.

Для розвитку мислення в історії часто і дуже продуктивно використовують пізнавальні завдання. Вони відрізняються спеціально сконструйованими умовами: зазвичай включають групу фактів, почерпнутих з даних археологічних розкопок, статистики, часом суперечливих, які учням пропонується пояснити. Для вирішення такого завдання необхідно здійснити ряд логічних операцій. У ряді випадків-висунути гіпотезу. Спираючись на раніше сформовані знання та вміння. Учні виконують такі завдання спочатку за допомогою вчителя, а потім самостійно. Хлопці отримують нові висновки, виробляють для них способи дії, вдосконалюють свої вміння і навички (“Петро I-диво чи чудовисько?”).

Як навчити дитину виступати?

Тут дуже важливо знати, на мій погляд, психологічні особливості учня. Більшість з нас, отримуючи новий клас, першим ділом йдемо до вчителя початкової школи або вчителя до цього працював в даному класі, а не переглядаємо особисті справи або контрольні зошити. Ми складаємо психологічний портрет класу в цілому і кожного окремо взятого учня… І тільки після цього ми починаємо будувати плани уроків або виховної роботи.

Я хочу зупинитися на можливих прийомах роботи з учнями, тих, хто боїться або не які вміють виступати.

– Є діти, які себе і у класної дошки відчувають як на театральних підмостках, вони не бояться аудиторії, що не закомплексовані, а є діти для яких виступ перед класом-“смерть”. Навіть, якщо вони готові до уроку, з них часом слова не витягнеш. На уроках в 5-х класах я використовую виступи дітей в парах (складіть діалог з навчальної картині “Грабіжники пірамід” і т. д.).

– Прийом “Закінчи фразу”. Не всі учні можуть самостійно висловити закінчену думку (я говорю

_0.31MB/0.00694 sec