Як навчитися любити Бога

Як навчитися любити Бога – Православний пост

Чому не встояв апостол Петро в любові до Христа?

Сталося це тому, що любов до Бога в той час у апостола Петра була ще плотська. Вона ще не освятилася Божественною благодаттю і не отримала фортеці від Божественної любові.

А раз так – то і не було твердості в його рішучості, в його намірі до кінця простувати за Христом на Голгофу.

Так, любити Бога не просто, любити Його треба так, як наказав нам Сам Господь Спаситель світу.

Любов до Бога тоді тільки буває справжньої, коли вона заснована на смиренності, коли людина усуває зі свого серця плотську уявну любов. У чому ж виражається плотська любов? Вона виражається в незвичайному самопроізводімом захваті. Людина напружує в собі всі свої сили до захоплення, збуджує свою нервову систему, і при цьому відбувається вскіпеніе крові, виникає незвичайне уяву, палкість. Палкість і гарячність крові і нервів – це і є плотська любов. Така любов не буває бажаною Богові, бо вона приноситься на жертовник гордості. Така любов не довговічна, вона швидко зникає.

Тому, щоб мати постійну духовну любов, необхідно любити Бога смиренно, лагідно і прагнути до досягнення любові духовної, яка заспокоює нервову систему, охолоджує пориви крові нашої і дає внутрішнє заспокоєння в смиренному і лагідному дусі.

Ось яка повинна бути Божественна, або духовна любов. Як же нам навчитися такої любові? Навчитися любити Бога можна за тієї умови, якщо ми будемо в міру своїх сил і можливостей виконувати все те, що наказав нам Спаситель світу.

І не тільки виконувати, але і всередині свого серця порушувати ворожнечу до всякого гріха, віддаляти нас від любові Божої. Ось це і буде початком любові до Бога.

Але тільки початком. Щоб ця любов затверджувалася і міцніла, необхідно постійно стежити за собою. І якщо коли-небудь по немочі своєї ми впадемо в той чи інший гріх, то швидко повинні встати і принести щире слізне покаяння.

Для того щоб серце наше постійно перебувало в любові, необхідно вивчати в Євангелії ту волю Божу, яку відкриває нам Спаситель світу, пізнавати, чого хоче від нас Господь, пізнавати Його благу і досконалу волю і виконувати її до кінця свого життя. < / p>

Тільки при постійній вірності Богу в нас зберігається справжня Божественна любов. І якщо в якийсь момент нашого життя ми порушимо цю вірність, то тим самим порушимо і любов до Бога. Перерветься ця внутрішня взаємозв’язок любові Божої і любові нашої.

Любов наша до Бога повинна удосконалюватися день у день. Вона отримує безпосередній зв’язок з Богом, входить до єднання з Ним і за допомогою цього єднання отримує втіху, просвітництво, піднесення.

Але ми повинні добре розуміти, що в досягненні або зміцненні цієї любові до Бога необхідно пройти відомий шлях випробування, шлях боротьби – і перш за все з самим собою. Чому? Тому що всередині нас знаходиться стараEBюдина, тліючий в похотях своїх. Тому що необхідно вбити в собі цього старого чоловіка – вбити все гріховне. А коли ми почнемо це здійснювати, то, природно, диявол, батько гріха, повстане на нас, щоб захистити своє надбання, і тоді виникне боротьба. Нелегка боротьба.

Приміром, для того, щоб приборкати наша мова, скільки ж потрібно сили, уваги, енергії! А хіба легко перемогти в собі гордість, самолюбство, марнославство, любов до похвали або будь-який інший гріх? Звичайно, все це вимагає з нашого боку чималих зусиль, постійної лайки.

Але не тільки у внутрішніх спокусах проходить наш шлях. Згадайте, яким випробуванням піддався апостол Петро від людей! Хіба ми не відчуваємо такого страху, коли деякі люди приступають до нас з питаннями: “Ти віруєш в Христа? Ти християнин? Ти ходиш в Церкву?” А ми що відповідаємо? Хіба деколи ми не допускаємо малодушності? Хіба не боїмося підчас сповідувати Христа? Ми буваємо жалюгідними в цей час, не маючи мужності заявити, що ми дійсно християни, що знає заповіді Божий.

Отже, перевіримо самих себе, по-справжньому ми любимо Бога? Чи не буває так, що ми намагаємося любити Бога від плотського свого мудрування? Порушуємо свої нерви, гаряча навіть у молитві і в пості. Так, це відбувається в нашому житті, особливо на початку нашого звернення до Бога, коли ми, збуджені тієї чи іншої красою Божественної, захоплюємося, збуджуємося, готові на будь-який подвиг: і надмірно постити, і багато молитися, і милостиню творити, і за ближніми доглядати. Все нібито нам легко! Але потім проходить цей порив, і настає період, коли ми залишаємося наодинці зі своїми природними можливостями. І ось тут-то вже сил ні на які подвиги не вистачає, тому що немає ще у нас Божественної любові, яка досягається постійністю і смиренністю.

Пам’ятайте про те, що любов до Бога обов’язково з’єднується з любов’ю до ближнього.

Як дізнатися, що ми любимо ближніх своїх і Господа? Якщо ми відчуваємо, що в нас згасло злопам’ятність, то ми вже на шляху любові до ближнього. Якщо у нас порода в серце мирне, жалісливе ставлення до ближнього свого за будь-яких обставин, то знайте, що ми вже біля самих дверей любові до ближнього і до Бога.

Ось так і необхідно нам удосконалюватися в духовній любові.

Як навчитися любити Бога

Як підготуватися і провести Великий піст

Incoming search terms:

  • за що любити Бога

_0.31MB/0.00540 sec